Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. 3) Раст. Erigeron canadensis L. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Ма́сля́нка, -ки, ж. 1) Пахтанье, творожистая сыворотка, остающаяся послѣ отдѣленія масла. Не прийшла я до тебе по воду, іно по грубий сир і густу сметану і густу маслянку. Также и родъ кашицы, сваренной изъ такой сыворотки. Іде циган вечеряти... випив піл бляшанки, та як муха до патоки припав до маслянки. 2) Пахталка, ручная маслобойня. 3) Маслянка, посуда для масла. На столі... тарілка з гарячими пирогами і маслянка з маслом. 4) Раст. a) Lilium martagon L. б) Lathraea squamaria L. 5) Жирная бѣлая мергельная глина. Ум. масляночка.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Рійно нар. Много роевъ. Дай оке ті, Боже, й а в полі буйно, й а в полі буйно, в оборі плідно, в оборі плідно, в пасіці рійно.
Син, -на, м. мн. сини, иногда синове. Сынъ. Сип своїй матері до ніг уклонився. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. божий син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? бі́сів, вражий, вразький, чортів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! песький, сучий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. злий з сина.... Злий з сина був старий дундук. Ум. синок, синко, синонько, сино́чок, си́нчичок. Пятий синко ще й Пилипко. Один синчичок, як одинчичок.
Стогорина, -ни, ж. = Острева.
