Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокури

Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Гальма, -ми, ж. = гальмо 1. Вітряк крутився, бо за гальму не зав'язаний був. Зміев. у.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II. 314.
Творитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКУРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.