Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокури

Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Гайдамаччина, -ни, ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат. Г. Барв. 446.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Св. Л. 141. Осталось тілько один переярок переїхати. Св. Л. 76.
Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКУРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.