Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Ум. здрібне́нька.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали.
