Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя.
2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Кошт, -ту, м.
1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом.
2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. Хрест я вже своїм коштом ставлю.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. 4) — боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Ум. хме́лик.
