Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). 3) = Громниця.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала.
Роспрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Распрощаться, проститься. Распрощалась душа з тілом.
Соєдник, -ка, м. = зєдник.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл.
1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть).
2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. — свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив.
