Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бордюх

Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРДЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРДЮХ"
Єло́м, -му, м. Конической формы баранья шапка. Канев. у. Чуб. VII. 413.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Иней, -нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Качалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Бить скалкой. Як ухопе качалку та й давай його качалкувати. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Оказатися Cм. оказуватися.
Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. І. 182. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам. АД. І. 182.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Н. Вол. у. Чуб. II. 78. Тра хутній стола застелити. Драг. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРДЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.