Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. — годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся.
Комарь, -ря, м.
1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума.
2) Названіе тощаго вола.
3) Родъ дѣтской игры. Ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище.
Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози.
