Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Голова морочиться, в очах мені жовто.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Повиїжджати, -джаємо, -єш, гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали.
Порати, -раю, -єш, гл.
1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Порали ярину.
2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
