Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болонкарь

Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛОНКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛОНКАРЬ"
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Збу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. збуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛОНКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.