Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Гасило, -ла, с. Щипцы для гашенія свѣчей въ церкви.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло.
Посемейка, -ки, ж. Семейка.
Провірити Cм. провіряти.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. 2) Подносъ. Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко?
Тіснісічко нар. = тіснісінько.
