Зви́ти, -ся. Cм. звива́ти, -ся.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.
Старець, -рця, м. Нищій. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ум. старчик.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ).
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься.
