Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудикало

Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДИКАЛО"
Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Латвість, -вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.