Виємно нар. Исключительно.
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Зама́яти, -ма́ю, -єш, гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Побродити, -джу, -диш, гл.
1) Походить въ бродъ. Побродила по воді.
2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила.
3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила.
Попересипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и пересипати, но во множествѣ.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть.
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.
