Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужівник

Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВНИК"
Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку. Нѣжин. у.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Підпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. підпух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Припухать, припухнуть.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.