Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужівник

Кужівник, -ка, м. см. кужівка. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВНИК"
Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ. Вх. Уг. 228.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Ладування, -ня, с. Нагрузка.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.