Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукібничок

Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЧОК"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Витолочити Cм. витолочувати.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Доса́дно нар. Непріятно. МВ. І. 24. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити. Грин. ІІІ. 376.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Пробуджувати, -джую, -єш, сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІБНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.