кугут
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Том 2, ст. 318.