Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ум. за́кусочка.
Ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. У кожної купи був свій ватажок. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл.
1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет.
2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року.
3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода.
4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Через край вино шумує. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
