Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш.
Вихолоняти, -няю, -єш сов. в, вихолонути, -ну, -неш,, гл. Охлаждаться, охладиться, остывать, остыть. Нехай вихолоняє борщ. Вода вихолола.
Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля.
Капник, -ка, м. Въ плугѣ то-же, что и ужва. Придолоб плуга причіплений капником до колісниць.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові.
Нашкодити, -джу, -диш, гл.
1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш.
2) Напроказничать, напакостить.
Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить.
