Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
Досо́хти Cм. досихати.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Отце жахається, як жид Христа. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. 2) Покрывало.
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ).
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Cм. чекман.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ.
