Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). Ув. вайлюка.
Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Виснути, -сну, -неш, гл.
1) Виснуть.
2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный.
Плесо, са, с.
1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. Поміст вилискувався, як замерзле плесо.
2) Грядка четвероугольной формы. Як оце плесо захарастили редькою. Плесо огірків, капусти. Ум. плісце́.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Рябина, -ни, ж. Рябина, Sorbus aucuparia.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш.
