Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужівка

Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Вищипати Cм. вищипувати.
Гарбузяка, -ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка. Г. Барв. 427.
Ґалама́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) = Ґаджалаґати. Вх. Зн. 13. 2) Вздоръ говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там. (Залюбовск.).
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Оспіх, -ху, м. Поспѣшность. для оспіху. Для скорости. О. 1862. II. 65.
Полик, -ка, ж. Ум. отъ піл.
Челлений, -а, -е. = черлений. Челлені чоботята. Гол. IV. 513. Ягідки челлені. Гол. IV. 514. Дівчино, дівчино, челлена калино. Гол. III. 404.
Шварґотання, -ня, с. Крикливый и быстрый разговоръ (напр. евреевъ). Голосне шварґотанє жидів. Шух. І. 85.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.