Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужівка

Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Нала́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. налі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Одноруч нар. Одной рукой. Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Черниг. у.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах. Котл. Ен. III. 51. 2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту. Ном. № 12124.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. смирненько, смирнесенько.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.