Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужівка

Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІВКА"
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Держа́чка, -ки, ж. Перила. Угор.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Очікувати, -кую, -єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Св. Л. 222. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй. Ном. № 10520.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих. Кв.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.