Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукілець

Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЕЦЬ"
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Довари́ти, -ся. Cм. Доварювати, -ся.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну. О. 1861. VII. 6.
Обіспати, -сплю, -спиш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіслали. КС. 1883. XII. 698.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.