Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куділка

Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДІЛКА"
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Маза́рня, -ні, ж. Печь для гонки смолы. Черк. у.
Оскиритися Cм. оскирятися.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом. Чуб. III. 294.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Проклінниця, -ці, ж. Та, которая проклинаетъ. Гн. II. 126.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. І. 99).
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.
Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.