Баскаличитися, -чуся, -чишся, гл. Артачиться, сопротивляться. Не баскаличивсь би та йшов. Не баскаличся, бери те, що дають; може пересердяться, дадуть і більше.
Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Враговий задирака.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так.
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
