Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Cм. Кишкун.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро.
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Присмотрѣть.
2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати.
Ужинок, -нку, м.
1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба.
2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода.
