Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудла

Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛА"
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Косонога, -ги, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Підвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
С пред. = з.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.