Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудла

Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛА"
Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Парно нар. Душно, парно.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Левиц. Пов. 220. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік. Мир. ХРВ. 45.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.