Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куку!

Куку! меж. 1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364. 2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУ!"
Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. МВ. І. 145. Бучні були свачини. Н. Вол. у. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Н. Вол. у., Ум. бучненький.
Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.
Рогожовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогожи.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.