Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куга

Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГА"
Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.
Порожняк, -ка, м. 1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115. 2) Сортъ горшка. Вас. 181.
Просище, -ща, с. Поле, бывшее подъ просомъ. Вас. 196. На просищі дак і добреньке жито.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады. Ном. № 261.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо. Левиц. Пов. 343.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.