Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куйовдити

Куйовдити, -джу, -диш, гл. 1) Всклокочивать. 2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить. О. 1861. V. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Бульба, -би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. Ум. бульбочка.
Валюх, -ха, м. Пирогъ изъ картофеля и пшена. Ковел.
Випити Cм. випивати.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі. Федьк.
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Обриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обірватися, -рвуся, -вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Гол. І. 327. Ум. розлучаннячко.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЙОВДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.