Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куйовдити

Куйовдити, -джу, -диш, гл. 1) Всклокочивать. 2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить. О. 1861. V. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Арда́н, -ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Черк. у. Нволынск. у. Левиц. І. 163. Стала така лемехувата. Г. Барв. 365.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Підсісти, -ся. Cм. підсідати, -ся.
Площа, -щі, ж. = площина.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЙОВДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.