Вирвання, -ня, с. Вырываніе.
Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте!
Закріпоща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. закріпости́тися, -щу́ся, -ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл.
1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою.
2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы.
