Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужелити

Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Лубен. у. Чад і дим з нори кужелиться. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖЕЛИТИ"
Безодмовний, -а, -е. Безотвѣтный.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою. Г. Барв. 437.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Скамна, -ни, ж. Скамья? Столъ? Говорила сестра із сестрою, сидячи за скамною. Мет. 221. Cм. скам'я.
Скупник, -ка, м. Скупщикъ.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.