Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лебайстер

Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕБАЙСТЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕБАЙСТЕР"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались. Котл. Ен. VI. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕБАЙСТЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.