Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Перепускання, -ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.
