Бовть! меж.
1) Бултыхъ! Бовть у воду!
2) Звукоподр. плеску воды.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти.
Красень, -ня, м. Красавецъ.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Напина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. напну́тися и нап'яти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Вона напнулася хусткою. Кобеняком нап'явся. 2) Натягиваться, натянуться. Струна напинається. 3) Натужиться, понатужиться. Нап'явсь, за гілечку смикнув, аж дерево те затріщало. Черв'як плазує... аж напинається, аж звивається, поспішаючи.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»