Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Кіевск. г. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Ном. Се вже так, з дання причина. Чуб.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Угризтися Cм. угризатися.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл. 1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою. Котл. Ен. V. 62. 2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.