Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Бізуватися, -зуюся, -єшся, гл. Браться за что. Вх. Зн. 3. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну. Гн. I. 107.
Булькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив... Шевч. 651.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
Пошкрябатися, -баюся, -єшся, гл. Поскресть, поцарапать себѣ. — в голову. Почечать рукой въ головѣ. Пошкрабався в головоньку. Грин. III. 639.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.