Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -сяГліб. 89. Левиц. І. 103.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12.
Паруб'я, я́ти, с. = парубча. Пора нашим паруб'ятам селом мандрувати. Чуб. III. 112. У мене сини паруб'ята. Г. Барв. 11.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Смарагд, -ду, м. Изумрудъ.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Увиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Лукаш. 125. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Мет. 132. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь. Рк. Левиц.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.