Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння. Вх. Лем. 393.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.  
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Попереминатися, -наємося, -єтеся, гл. То-же, что и перем'ятися, но во множествѣ.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.