Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Переспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. переспіти, -спію, -єш, гл. Перезрѣвать, перезрѣть, переспѣть.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Поодч.. Cм. повідч..
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Туратися, -ра́юся, -єшся, гл. Медлить? Жеби сме ся не турали, дома нічку ночували. Гол. II. 139.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.