Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні. Павлогр. у. Мнж. 185.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.