Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукса

Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). К. Бай. 124. 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). К. Бай. 128. 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. І. 121., Ум. брудненький.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Можновла́дський, -а, -е. = можновладницький.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня. Рудч. Чп. 109.
Уводини, -дин, ж. 1) Введеніе въ церковь родильницы послѣ шести недѣль. Чуб. VI. 401. 2) = вивід 4. О. 1862. IV. 37. Cм. вивід 3 и 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.