Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукса

Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). К. Бай. 124. 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). К. Бай. 128. 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКСА"
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти. Ном. № 4623.
Научати, -ча́ю, -єш, гл. = навчати. Я не буду научати, будем чарувати. Чуб. V. 93.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.