Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Оступатися, -па́юся, -єшся, сов. в. оступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходить, сойти съ дороги, съ мѣста, отступаться, отступиться, отойти. Оступіться, сторчаки!... оттак, як бачите, стовбичать. У городі бузина перерубленая — оступися, препоганий, я полюбленая. 2) — за ким. Заступаться, заступиться. Він оступається за дітьми.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Попересідлувати, -лую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ.
Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче.
