Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
