Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудерь

Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Грин. III. 129. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. Ном. № 13499. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Шух. І. 176. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Kolb. І. 118. Кудерьки чеше. Чуб. III. 434.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕРЬ"
Бобер, -бра, м. 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. бобрик, бобричок.
Вигатити Cм. вигачувати.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Казковий, -а, -е. Сказочный. Желех. Кулишъ.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Г. Барв. 53. Викопали сажалку. Чуб. II. 185.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.