Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукольван

Кукольван, -ну, м. Раст. Кукольванъ, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОЛЬВАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОЛЬВАН"
Виміркувати, -кую, -єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Паця 2, -ця́ти, с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.
Пережовувати, -вую, -єш, сов. в. пережувати, -жую́, -єш, гл. Пережевывать, пережевать.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163.
Росхильчастий, -а, -е. Расходящійся въ разныя стороны: о рогахъ, рядомъ стоящихъ кольяхъ и пр. Поставив ручиці дуэте росхильчасті. Рк. Левиц.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп. Вх. Зн. 67.
Чигінь, (ні, ж. ?) Жердь, бревно, которымъ подпираютъ бокъ плота или берлини, чтобы поставить плотъ или судно ровно, если наклонены. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКОЛЬВАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.