Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувакання

Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома. Сим. 99.
Назаумі́ру нар. = назавміру. МВ. ІІ. 80.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.