Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувакання

Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Баштанник, -ка, м. 1) Хозяинъ бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. ІІІ. 103. 2) Сторожъ при бакшѣ. 3) баштанни́к. Воръ изъ старыхъ толстыхъ елей. Шух. І. 177. Cм. башта 2.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі! Черниг.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Одностайно нар. Единодушно. Слави-рицарства козацькому війську доставати, за віру християнську одностайно стати. Дума. Одностайно бийтесь. К. ЧР. 250.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.