Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугач

Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали. Гол. II. 714.
Грип, -па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Рудч. I. 57. Ум. дручяга.  
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Музю́к, -ка́, м. = мізюк. Козелец. у.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.