Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугач

Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.  
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
На 2, нате, меж. На, возьми, возьмите. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266. Ой нате вам, рибалочки, горілки напиться. Мет. 18.  
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться. Ном. № 9688.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.