Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Гицати, -даю, -єш, гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Ластівка, -ки, ж.
1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Прокинься, моя ластівочко. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони.
2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.
3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів.
4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася!
Песький, -а, -е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
