Бунтування, -ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Cм. еще навій. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку.
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Спідтиха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Спідтишка мішки рве.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.
