Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукобити

Кукобити, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2)кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити. Г. Барв. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Вистромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вистромитися, -млюся, -мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, виткнуться.
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали. Гол. II. 714.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Роспаюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. Cм. роз'юшитися.
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. І. 176. Cм. хвоя.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.