Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукобити

Кукобити, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2)кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити. Г. Барв. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.
Ма́па, -пи, ж. Географическая карта. Гал.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.