Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукобити

Кукобити, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2)кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити. Г. Барв. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОБИТИ"
Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Гол. IV. 467. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула. Чуб. V. 1067.
Запе́чений, -а, -е. Опаленный. Несхожа була на селянок, часто запечених сонцем. Мир. ХРВ. 6.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Т'але сз. = але.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.