Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужба

Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖБА"
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш. Ном. № 10371.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців. Св. Л. 22.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Позавчорашній, -я, -є. Третьягодняшній.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины. Вас. 154.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору. Желех.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.