Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ум. возночка.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну.
Красітечно нар.
1) Очень красиво.
2) Очень хорошо. Квіт пахне красітечно.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Отягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = отягатися. Радюк зрозумів, що Ольга втягувалась.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
Пригаснути Cм. пригасати.
