Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь.
Верхоблюд, -да, м. = верблюд.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Відпросились у матері у Київ.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Струць задесенський.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
