Бавити, -влю, -виш, гл.
1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча.
2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте.
3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе?
Бездольниця, -ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. бездольничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка.
Бондарище, -ща, м. Ув. отъ бондарь.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! 3) Эй. Ей, нуте, беріться!
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Овес, -вівса, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Дає коню сіна й вівса. Не хоче, як кобила вівса. шити на овес. Шить крупными стежками. Ум. овесе́ць, овесок.
Православність, -ности, ж. Православіе.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить.
2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами.
3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец.
Шкварка, -ки, ж. 1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) дати шкварки. Задать баню, дать трепку. Як дам шкварки, то буде тобі жарко.
