Борщ, -щу, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. 3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. б) Heracleum sibiricum L. Cм. борщівник. Ум. борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Ув. борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком.
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Побгати, -бгаю, -єш, гл.
1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю.
2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сарана летіла довгою стягою. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. Ум. стяжка, стяжечка.
Цвісти, -ту, -теш, гл.
1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Військо йде, як мак цвіте.
2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти.
3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте.
4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя.
