Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукіль

Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬ"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.  
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
Капшушки, -ків, м. мн. Раст. Campanula glomerata. Шух. І. 21.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Сіроманець, -нця, м. Эпитетъ волка: сѣрый. Вовки-сіроманці набігали, тіло козацьке реали. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.