Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукіль

Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬ"
Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Вимучити Cм. вимучувати.
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Завля́ги, -ля́г, ж. мн. Время наступленія сна. До завляг ще далеко. У добрі завляги (дуже пізно) приїхав. Камен. у.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.