Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Потомок, -мка, м.
1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків.
2) соб. Потомство. Свій потомок поучу. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки).
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Ближча сорочка, неже хвартух. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок.
