Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарпулець

Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Гець меж. 1) = гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже:. «гець-гець, тепер ходи в танець». Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицаніе, натравливающее собакъ, тоже, что и гаць-го-га, кусі. Kolb. I. 65.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРПУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.