Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарпулець

Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ. Липов. у.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. Кіевск. у. 2) Тошный, обморочный.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Понараювати, -раюю, -єш, гл. = понараджувати.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл.на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРПУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.