гарпулець

Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.

Випадкові слова

Перепічайка, -ки, ж. 1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ. 2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Ном. № 10793. Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та, сирого. Мнж. 101.

повністю...

Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.

повністю...

Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.

повністю...