Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарпулець

Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Абрю́ку, меж., выражающее голубиное воркованіе. Шейк.
Бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки. К. С. 1883. IV. 739.
Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРПУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.