Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарпулець

Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРПУЛЕЦЬ"
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Довга́сто нар. Продолговато.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Молодни́к, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРПУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.