Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її.
Лайдак, -ка, м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Cм. майдалати.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.
Сморч, -ча, м. = сморж.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
