Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарнасся

Гарнасся, -ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканныя, смятыя веши. Саме гарнася, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНАССЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНАССЯ"
Відтерти Cм. відтерати.
Ґе́рда́н, -ну, м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней. Kolb. I. 38, 40, 36.
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Надлеті́ти Cм. надлітати.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНАССЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.