Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Бога вихваляти.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить.
Понабувати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Надѣть обувь (во множествѣ или о многихъ).
2) Пріобрѣсть (во множествѣ). Десь понабували й дерева.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница.
Ширяти, -ряю, -єш, гл.
1) Парить, рѣять. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
2) Тыкать, пырять. А він ширяє ціпком по дверіх, — сліпий, бач, то й пробує поперед себе.
