Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої?
Гольтя́й, -тяя́, м., и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки?
Грі́мко нар. Звучно.
Джа! меж.
1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа!
2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой.
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Просокотати, -чу́, -чеш, просокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О курицѣ: прокричать, проклохтать, прокудахтать.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Наш брат хуторянин. Балакав з хуторянами про чорну раду
