Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарнійшати

Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНІЙШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНІЙШАТИ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Порадонька, порадочка, -ки, ж. Ум. отъ порада.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Розглядання, -ня, с. Разсматриваніе. АД. І. 52. Да поїдем, братці, на прогуляння, на розглядання. Чуб. III. 283.
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНІЙШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.