Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гачурик

Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЧУРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЧУРИК"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Чужо кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.
Лулу́кати, -каю, -єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ. Вас. 149.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Штанькуватий, -а, -е. = штанатий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЧУРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.