Безкостий, -а, -е. Не имѣющій костей, безкостный. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Ум. віжечки.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала.
Паучиня, -ня, с. = павутиння.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.
