Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Особистий, -а, -е. Личный.
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Так і покрикнули з жалю та з досади. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся?
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Хванд, -ду, м. = ус 3.
