Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить).
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Обсмалити Cм. обсмалювати.
Письмацтво, -ва, с.
1) Грамотность.
2) Плохое сочинительство.
3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши.
Цікавість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости.
