Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Струпуватий, -а, -е. 1) = стрункий.
2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли?
