Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий.
Доцу́пити Cм. доцуплювати.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились.
Підпорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл.
1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Хто торка, тому відчиняють.
2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя.
3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається.
