Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячник

Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Доня́тися, дойму́ся, -мешся, гл. Дотронуться, прикоснуться. Болить палець, не можна донятись. Н. Вол. у.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Засла́ти I Cм. засилати.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!» Гн. І. 92.
Салотовка, -ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.