Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячник

Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Заля́кувати, -кую, -єш, сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти. О. 1861. IX. 181.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Канев. у. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.